Сьогодні після проведення уроку міркувала над складнощами, які виникли на ньому. І дійшла до думки, що активна практика має починатися не посеред навчального року і тим паче перед семестровими роботами, а з самого початку року. Бо на початку навчального року діти ще відпочилі, школа їм не так набридла та нема ніякіх відставань у календарно-тематичному плануванні, бо дуже складно війти у ритм школи посеред або накінці семестру.Згодна з Інною, що потрібно щось змінювати зі спостереженнями уроків. Я вважаю, що на п'ятому курсі можна обійтись і без них...бо це вже четверта практика і в кожній практиці ми нотуємо те й саме, що бачимо на уроці. Мені здпаєтиься, що достатньо відвідати 2-3 уроки, щоб зрозуміти який вчитель та продуктивність його роботи. На прошлорічній практиці була здивована вчителем і це вже було на першому уроці. Кожний урок, який я відвідала нічим, зовсім нічим, не відрізнялся від попереднього. Було видно, що вчитель використовує 3-4 методи роботи на уроці і все. Тому хочу запропонувати зміни у цій праці. Робити не якусь відписку, яка не потрібна ні студенту ні керівнику, а вже більш серьйозну роботу, в якій студент має бути критиком. Суть цієї роботи полягає у створенні на основі спостереження свого конспекту уроку, якій має бути більш продуктивним ніж у вчителя. На мій погляд, ця робота більш цікава та має бути більш продуктивною, ми маємо вчитись як на своїх так і на чужих помилках, а гарні та розумні речі запом'ятовувати та перенесити у свій педагогічний опит.
Час змін!
